Який потужності мені потрібна апаратура?
Якщо не вдаватися до технічних подробиць, то визначитися досить просто. Існує негласна формула, що полегшує вибір: 10 Вт на 1 особу або на 1 квадратний метр. Зрозуміло, це вкрай усереднена та приблизна цифра. Якщо у вас рок-гурт з акустичними ударними, гітарою, басом, клавішами та вокалістом, то 10–20 Вт однозначно не вистачить навіть для двох глядачів.
Склад апаратури також може сильно відрізнятися залежно від типу заходу, що проводиться. Розглянемо кілька прикладів.
Семінар, лекція. Тут не потрібне якісне відтворення музики, танці у програму не входять. Тобто апаратура потрібна виключно для відтворення мови, отже, вимоги потужності можна знизити в 2-3 рази. Для семінару, на якому присутні близько 200 осіб, цілком буде достатньо 400-600 Вт RMS (про стандарти ми поговоримо нижче). На практиці буває достатньо поставити дві активні акустичні системи з 10 низькочастотними динаміками. Також існує велика кількість звукопідсилювальних комплектів, що включають все необхідне для якісної передачі звуку.
400–600 Вт RMS – така потужність необхідна для семінару, в якому 200 учасників
Для 200 учасників семінару достатньо апаратури потужністю 400-600 Вт RMS
Весілля, корпоратив, караоке, жива музика в ресторані. Для цих заходів потужність слід розраховувати, виходячи з 10 Вт на метр (або людини). Але якийсь запас як за потужністю, так і за міцністю буде не зайвим. Для зали 200 квадратних метрів потужність 2000 Вт RMS – необхідний мінімум. Крім двох сателітів, бажано наявність одного або двох сабвуферів та моніторів для вокалістів. Якщо музиканти виступають наживо, то, крім акустичних систем, обов'язково знадобляться спеціалізовані інструментальні комбопідсилювачі: гітарні, басові, клавішні. Вони у разі виступають монітором для музиканта, у яких він чує себе. Комбопідсилювачі також розвантажують основні колонки, які йде невелика підзвучка.
Якщо захід проходить у закритому приміщенні, потужність апаратури розраховується, виходячи з 10 Вт на особу
Для вищеописаних ситуацій, на нашу думку, найбільш виправдано (легкість налаштування, мобільність) та економічно вигідне використання активних акустичних систем.
Дискотека (жива група) у клубі чи на відкритому повітрі. Норми, про які ми говорили вище, працюють тут. Для концерту, на якому присутні 1000 чоловік, звукопідсилювальну апаратуру потужністю менше 10 000 Вт RMS не варто розглядати. Для відкритих майданчиків ця цифра завжди має бути хоча б удвічі більшою, оскільки важко сказати точно, скільки публіки буде на заході. І, як правило, у розпал концерту немає часу на точне налаштування апарата, що існує. В обох випадках найчастіше використовують пасивні інсталяційні акустичні системи, часто об'єднані в так звані лінійні масиви – групи колонок, які рівномірно розподіляють звук по приміщенню. Крім того, використовуються сабвуфери, монітори та інструментальні підсилювачі, а також допоміжне обладнання, яке дозволяє якісно настроїти звук з урахуванням конкретних умов.
Для відкритих майданчиків підсилювачі вибирають із запасом потужності
Для концертів, на яких присутні більше 1000 гостей, підходять підсилювачі потужністю не нижче 10000 Вт RMS
Зауважимо, що для відкритих концертів використання пасивної акустики краще не тільки за якістю звуку, але й з міркувань безпеки: у разі дощу ризик пошкодження активної акустики і, як наслідок, ймовірність удару електричним струмом дуже високі.
Яка апаратура краща: із пластику чи дерева?
Якщо говорити про звукопідсилення на виїзних заходах, наприклад, весіллях, корпоративах, конференціях і т. д., то вага та габарити апаратури виходять на перший план. Уявіть собі, як перевозити важкі колонки з динаміками 2 x 15”, що досягають 1,5 м заввишки. Вони не помістяться у легкову машину. Так, у них є коліщатка, але перевозити їх все одно важко і незручно. Наш вибір – пластмаса. Сучасні технології дають можливість робити акустичні системи із пластмаси потужністю від 500 Вт RMS. Важать вони менше 15 кг, тому самостійно перевозити їх і монтувати (встановлювати на стійки) зможуть навіть тендітні дівчата-скрипачки.
Багато хто заперечить, що дерев'яний корпус краще. Ми погодимося з цим, але лише в тому випадку, якщо йдеться про стаціонарну установку або великі відкриті концерти.
Використання пластику для виробництва корпусу сучасних колонок дозволило суттєво знизити вагу та вартість професійного обладнання.
Ми неодноразово спілкувалися із західними виробниками, з багатьма з яких працюємо як російський дистриб'ютор. Феномен доступних (не інсталяційних) активних дерев'яних акустичних систем переважно характерний для східної Європи: видно слід, залишений технікою радянського періоду. У всьому світі продажу пластмасових акустичних систем на порядок випереджають продажі колонок у дерев'яному корпусі. А потенційні недоліки компенсуються наявністю сабвуфера та аудіопроцесорами, що оптимізують роботу всієї звукопідсилювальної системи.
Переважно активні чи пасивні акустичні системи?
Для відповіді це питання розберемося в перевагах і недоліках кожного варианта.
Зробити вибір між акустичною та пасивною системами можна, тільки зрозумівши їх переваги та недоліки
Активні акустичні системи
Переваги:
- менша вага та габарити. Як правило, виробники зараз використовують цифрові підсилювачі потужності (так званий клас D, з імпульсними блоками живлення). Весь підсилювач може важити 2 кг проти 20 кг класичних підсилювачів з класу A;
- менше аудіопідключення. Колонки підключаються одразу до мікшерного пульта або програвача. Більше того, динаміки акустичної системи підключені безпосередньо до підсилювача, тому немає втрат потужності (близько 10 % потужності може губитися на відстані лише 10 метрів від підсилювача. Цей показник залежить від опору колонки та перерізу використовуваного кабелю);
- Високе ККД. Виробник конструює підсилювач активної системи з урахуванням динаміка, що використовується. Схема з подвійним посиленням (bi-amp) ще ефективніша. Тут застосовується активний, а чи не пасивний кросовер – слабке ланка будь-якої пасивної системи, т. до. при нагріванні змінюються його характеристики;
- дуже часто (майже у всіх колонках) є також вбудований звуковий процесор, що дозволяє обмежувати пік сигналу, а також змінювати навантаження на динамік під час інтенсивної роботи, запобігаючи поломці останнього.
Недоліки:
- чутливість до перепадів електрики. Перепади напруги в розетці коливаються від 180 до 280 Вольт, а частота змінного струму рідко сягає 50 Гц. В результаті страждають цифрові підсилювачі з імпульсними боками живлення. На жаль, західні виробники під час створення активних акустичних систем не враховують російські перепади у напрузі. Тому, якщо ви плануєте експлуатувати своє обладнання, наприклад, у сільській місцевості, вам краще зупинити увагу на окремому нецифровому підсилювачі та пасивних акустичних системах;
- до кожної колонки має бути підведена електрика. Іноді потрібне заземлення кожної колонки. Не завжди можна дотягнутися до вимикача та інших регулювань на акустиці;
- не рекомендується експлуатувати систему на відкритому повітрі: попадання вологи всередину загрожує поломкою для обладнання та ураженням електричним струмом для людей, що знаходяться поруч.
Пасивні акустичні системи
Переваги:
- зручність для стаціонарної установки: потрібне підведення тільки акустичного кабелю. У разі виходу підсилювача з ладу систему не розкривають, а дроти змінюють. Так звані інсталяційні акустичні системи мають безліч точок кріплення, їх можна підвішувати у будь-якому положенні згідно з акустичним проектом приміщення;
- можливість вибору підсилювача та інших компонентів, а також тонке настроювання;
- можливість роботи на відкритому повітрі: менше ризику отримати ураження електричним струмом.
Недоліки:
- сумарна вага обладнання важча порівняно з активним обладнанням. Інсталяційні пасивні акустичні системи не можуть бути встановлені на стандартні стійки, їх досить важко перевозити із собою;
- при використанні складних систем посилення потрібне додаткове обладнання, за винятком підсилювачів, перш за все, кросовер, а також еквалайзер і лімітер. Усе це значно дорожчає систему загалом.
На нашу думку, використання активних систем у більшості випадків (за винятком професійних інсталяцій) є більш виправданим. Про це свідчить також статистика наших продажів.
Чи потрібний мені сабвуфер? Якщо так, то який?
Хороший сабвуфер доповнює звук низькими частотами та робить звучання повноцінним, збільшує емоційну дію. Він підходить для відтворення електронної музики у клубах або спецефектів у кіно. Однак часто можна спостерігати марне використання сабвуфера, внаслідок чого звук лише погіршується.
У яких випадках сабвуфер може бути корисним
Якщо у вас, наприклад, акустичні системи з 8, 10, 12” динаміками, значить вони відрізняються невеликим корпусом, і нижня межа відтворення становить не менше 65 Гц. У цьому випадку використання сабвуфера з 12, 15, 18” динаміком цілком обґрунтовано, оскільки розширюється діапазон частот, що відтворюються, гучність звуку збільшується без спотворень. До того ж, сабвуфер розвантажує низькочастотний динамік сателіту.
Варіанти підключення можуть бути наступними: один 15” або 18” сабвуфер + 2 сателіти 10” або 12”. Сателіти встановлюються на окремі стійки, а сабвуфер мають у своєму розпорядженні посередині. Деякі побоюються, що у разі використання одного сабвуфера погано відтворюватиметься стереосигнал, але це не так. На частотах менше 300 Гц будь-які стереоефекти буде робити тільки поганий звукорежисер. У всіх професійних записах бочку і бас завжди мають баланс посередині.
Найпоширеніший варіант підключення: 2 сателіти 10” або 12” дюймів та один сабвуфер 15” або 18” динаміком
Часто використовують два сабвуфери та два сателіти. З'єднують їх спеціальною стійкою – штангою.
Ми відповімо, що сабвуфер вам, швидше за все, не потрібний, якщо акустична система має низькочастотний динамік 15”. Більш того, він протипоказаний, якщо ваша акустична система трисмугова або має 2 x 15” низькочастотна динаміка. Діапазон відтворюваних частот нижньої межі починається від 45 Гц, і цього достатньо для якісного відтворення низьких частот. Немає сенсу купувати до сателіту 15” сабвуфер з 15” або 18” динаміком, тому що в цьому випадку від сателіту ви використовуватимете лише високочастотний динамік.
Сабвуфери бувають активні та пасивні, з вбудованим кросовером і без нього. Варіантів підключення може бути безліч. Найпростіший і безболісний (але, на жаль, не найчастіший) – активний сабвуфер (або сабвуфери) із вбудованим кросовером + 2 активні сателіти. Вам потрібно лише з'єднати їх. Якщо сабвуфер із тієї ж серії акустичних систем, що й сателіти, зі звуком за промовчанням буде все гаразд без жодних налаштувань.
В іншому випадку обов'язково потрібно використовувати кросовер і підключення «в паралель», щоб унеможливити появу небажаних резонансних явищ (бубнення), фазових спотворень (не на всіх доступних акустичних системах є регулятор фази).
Перед покупкою сабвуфера переконайтеся, що він має вбудований стереокроссовер з регулюванням частоти зрізу високих частот, а також є регулювання фази.
Сабвуфер розширює діапазон відтворюваних частот
Потужність сабвуфера не повинна бути нижчою за потужність сателіту.
Незручності у використанні:
- ймовірність появи бубоніння;
- обмежений вибір, оскільки сабвуфер та сателіти мають бути з однієї лінійки;
- Проблеми підключення та налаштування: не завжди сабвуфер може бути обладнаний кросовером і не завжди мікшерний пульт має окремий вихід на сабвуфер.
Висновок
Сподіваємось, що наш огляд був вам корисним. Остання порада: вибираючи між виробниками, не женіться за брендом. Довіряйте своєму слуху. Навіть китайські виробники стали випускати дуже якісну та професійну апаратуру. Ретельно перевірте систему перед покупкою. Адже від того, яке звукове обладнання буде у вашому розпорядженні, залежить ваш настрій та настрій тих, хто поруч.
Для відкритих майданчиків підсилювачі вибирають із запасом потужності
