Tour One M3 має безліч можливостей, які радують публіку, але вони потрапили в неймовірно конкурентну та талановиту область з більш розкішними і здібнішими суперниками.
Tour One M3 від JBL флагманські бездротові навушники виходять на неймовірно насичений та талановитий ринок. Преміальні моделі від гігантів ринку навушників та Hi-Fi-брендів, таких як Sony, Bose, Bowers & Wilkins, Dali та Apple, досягли видатних результатів у цій непростій області, тому очікування від них високі.
Чи можуть преміальні навушники JBL підкорити нас?
Ціна
JBL Tour One M3 випускаються у двох варіантах: як окремі навушники (які все ще можна купити у Великій Британії за 330 фунтів стерлінгів) або більш доступна версія з передавачем Smart Tx, яку ми тут тестуємо, вартістю 450 доларів США.
Тут ми безперечно знаходимося на преміальній території, оскільки п'ятизіркові конкуренти – навушники Bowers & Wilkins Px7 S3, Sony WF-1000XM6 та Bose QuietComfort Ultra – коштують приблизно стільки ж: близько 450 доларів США.
Що таке передавач Smart Tx? Це невеликий пристрій, що імітує сенсорний екран, який ми бачили в зарядних футлярах бездротових навушників JBL , таких як Tour Pro 3 та Live Beam 3, і який забезпечує швидкий доступ до багатьох функцій програми.
Що ще важливіше, він оснащений технологіями передавачів Auracast і Bluetooth, тому ви можете підключати його до різних джерел (наприклад, ноутбука, бортових розважальних систем або старих аналогових пристроїв) і продовжувати насолоджуватися бездротовим використанням навушників.
Складання та комфорт
Наші очікування від якості складання та розкішних відчуттів цілком зрозумілі, враховуючи, що навушники коштують дорожче за 300 фунтів стерлінгів/300 доларів. JBL не виглядають та не відчуваються як дорогі навушники.
У конструкції використано багато пластику, і він відчувається дешевшим, ніж ціліший і якісніший корпус Sony WH-1000XM6. У B&W Px7 S3 використовуються набагато якісніші матеріали, і вони виглядають більш розкішно. Ми помітили, що при скручуванні навушників JBL у руках чути скрипи.
М'яка та плюшева оббивка оголов'я та чашок навушників, хоча сам матеріал оголов'я здається нам надто тонким і надто легко меніться. Ми побоюємося, що може легко порватися.
Однак після трьох тижнів носіння JBL у сумці (разом з ключами, кабелями та іншим мотлохом) та багаторазової перевірки матеріалу гострими нігтями ми з радістю можемо сказати, що він витримав випробування часом, і ми не виявили жодних пошкоджень.
Більш легкі матеріали грають на руку JBL , коли справа стосується безпосередньо носіння: вони зручні та легкі, а також добре підходять для портативного використання. Вони складаються в кулю, амбушюри мають більш тонку форму, що сподобалося багатьом нашим оглядачам, і їх також зручно носити на шиї чи голові для тривалого прослуховування музики.
Хоча на папері вони здаються трохи важчими (різниця близько 20 г), за відчуттям ваги в руках (і на голові) вони не поступаються Sony XM6. Голова не відчувається надмірно сильно; зусилля притиску рівномірно розподілено та забезпечує надійну посадку при ходьбі; а оголов'я досить гнучке, щоб підійти під голови учасників нашого огляду.
Ми виявили, що матеріал амбушюр JBL може нагрівати вуха після швидкої ходьби, але те саме було і з B&W Px7 S3. У Sony XM6 амбушури міцніше і краще пропускають повітря, але загалом із цими JBL дуже зручно.
За три тижні тестування ми дійшли висновку, що JBL Tour One M3 дуже зручні навушники. Незважаючи на невисоку передбачувану вартість, вони дуже практичні та зручні у використанні.
Що стосується управління, JBL вибрала поєднання фізичних кнопок та сенсорного управління, яке зручне у повсякденному використанні. Фізичні кнопки призначені для регулювання гучності, режимів активного шумоподавлення та перемикача живлення/сполучення. Сенсорне керування призначене для відтворення музики, керування викликами та виклику голосових помічників.
Сенсорне керування розташоване у правій чашці навушників і має фіксовані налаштування. Трохи шкода, що його не можна налаштувати, крім як повністю відключити сенсорне управління.
Сенсорне керування зручне, але ми виявили, що воно досить чутливе і може спрацювати, якщо провести рукою по поверхні. Фізичні кнопки працюють добре; нам сподобалася чіткість кнопок регулювання гучності (деякі можуть віддати перевагу їх сенсорному управлінню, натискаючи або проводячи по них), а кнопка ввімкнення/вимкнення гарантує, що навушники повністю вимкнені.
Це більш витончене рішення, ніж, скажімо, AirPods Max від Apple, які взагалі не мають кнопки вимкнення.
Функції
Не хвилюйтеся, якщо ви забудете перевести повзунок у положення «Вимк.»: JBL Tour One M3 не розряджає акумулятор самостійно. Ви можете встановити таймер автоматичного вимкнення навушників, якщо вони не використовуються протягом 30 хвилин (або години-дві), а також забезпечити тривалий час автономної роботи, так що ви не залишитеся без роботи.
JBL можуть похвалитися 40 годинами автономної роботи при прослуховуванні музики з увімкненим шумом придушення і цілих 70 годинами при вимкненому. Це перевищує звичайні 24–30 годин, заявлені конкурентами, і ми ніколи не відчули, що акумулятор розряджається за кілька тижнів тестування JBL .
Навушники володіють набором функцій, які ми очікуємо від навушників цього цінового рівня: підтримка кодека високої роздільної здатності LDAC поряд зі стандартними кодеками AAC і SBC; функція «розумної розмови», яка призупиняє відтворення музики, коли визначає, що ви кажете; а також просторовий звук від JBL у фіксованому та динамічному режимах.
Звук можна налаштувати за допомогою шести налаштувань еквалайзера (нам подобається Studio) або 10-смугового еквалайзера, зберігаючи власні налаштування в програмі. Також доступна глибша адаптація звуку Personi-Fi від JBL .
Передбачені режими пріоритету звуку та відео (останній мінімізує будь-які затримки синхронізації з відео та іграми), а також налаштування для подальшого посилення звуків навколо вас і обмежувач гучності для захисту вашого слуху.
Є корисна функція Auto Play & Pause, яка призупиняє відтворення при знятті навушників. Хоча ми помітили, що іноді подкасти продовжували відтворюватися навіть коли навушники знімалися і клалися на стіл. Однак, коли навушники знову надягали на голову, відтворення відновлювалося без жодних проблем.
Всі ці функції можна вмикати та вимикати залежно від особистих переваг у програмі JBL Headphones.
Багато преміальних бездротових навушників тепер підтримують дротове підключення, і JBL слідує цьому прикладу, дублюючи порт USB-C для зарядки M3, який дозволяє передавати аудіо без втрат по дроту, якщо ви віддаєте перевагу фізичному підключенню до музики. У комплекті поставки є безліч аксесуарів: аудіокабелі USB-C – USB-C та USB-C – 3,5 мм, а також адаптер USB-A – USB-C. Це означає, що навушники можна підключати до різних цифрових та аналогових джерел.
Ми використовували дротове з'єднання з портом USB-C нашого Apple iPhone 16, і навушники JBL миттєво розпізнали, що вони знаходяться в дротовому режимі (а не в режимі Bluetooth), а пісні з Tidal та Qobuz миттєво зазвучали стабільніше, щільніше та детальніше.
Якщо у бездротових навушниках-вкладишах смарт-кейс був ідеальним рішенням, оскільки зарядний футляр завжди був під рукою для зберігання та заряджання, то з накладними навушниками окремий передавач Smart Tx використовувати складніше. Це зайвий предмет, який потрібно носити із собою, та ще один пристрій, який потрібно заряджати (акумулятор забезпечує 18 годин роботи).
Тим не менш, він невеликий і легкий (всього 35 г), тому його можна покласти в сумку або ящик столу до тих пір, поки він вам не знадобиться. коробочці.
Він особливо корисний, якщо ви плануєте часто використовувати Bluetooth-передавач та функцію передачі даних Auracast. Хоча нам не вдалося здійснити далекий переліт під час тестування, Smart Tx Box, підключений до USB-C порту нашого MacBook, без проблем передавав звук на навушники.
ANC та якість виклику
Шумопригнічення у JBL на гідному рівні. У режимі повного шумозаглушення тихий гул двигунів, а також загальний шум і гул навколо приглушуються, дозволяючи зосередитися на музиці. Система не завжди добре справляється з різкими стрибками гучності (ми чули, як проїжджає мотоцикл на повному газі), але зі своїм завданням справляється.
За допомогою повзунків для кожного режиму можна регулювати інтенсивність шумоподавлення та кількість зовнішнього шуму, а також є адаптивний режим, який автоматично підлаштовується під навколишнє оточення.
Ми вважаємо за краще включати шумозаглушення на повну потужність просто тому, що воно досить м'яке, щоб ми могли чути навколишнє. Sony WH-1000XM6 ще більше пригнічують низькі частоти, створюючи відчуття плавного ковзання в поїзді, а високочастотні шуми, наприклад, голоси, поглинаються ефективніше, ніж Tour One M3.
Якість зв'язку хороша. Голоси чути виразно, хоч і з легким механічним акцентом на обох кінцях. Навколишні шуми, такі як вітер і машини, що проїжджають, досить тихі і не заважають нам чути голоси на вулиці.
Є налаштування для настроювання звучання вашого голосу та голосу співрозмовника, але ми виявили, що найкраще звучати в режимі «природний». В інших режимах звук надто оброблений і неприродний.
Звук
Зручність носіння JBL Tour One M3 відображається і як їхнє звучання: звучання дуже приємне, насичене і з ним легко працювати.
У них веселий характер та дуже міцна основа: достатня деталізація, пружний бас, чисті верхи та м'який тон, під який ми із задоволенням танцюємо. Варто зазначити, що нам більше подобається звук із включеним шумозаглушенням; якщо ж воно повністю відключено, звук стає трохи тонким, йому не вистачає щільності та натиску.
Глибокі басові ноти в піснях Біллі Айліш "Bad Guy" та "You Should See Me In A Crown" звучать м'ясисто, насичено та енергійно. У мелодії немає ні млявості, ні апатії, ні різкості на високих частотах. Яскраві синтезаторні вступні такти у стилі 80-х у «Easy Lover» Філа Коллінза та Філіпа Бейлі не викликають у нас тремтіння; їхній блиск не надто приглушений.
Приємна велика кількість простору не дозволяє нам відчувати себе перевантаженими, навіть коли ми слухаємо потужний хеві-метал або невпинно бадьорий танцювальний поп Дуа Липи на високій гучності.
Іноді нам здається, що JBL могли б звучати більш тонко і тонко, особливо в звучанні інструментів і голосів, а також точніше витримувати ритм.
Головна проблема Tour One M3 в тому JBL що він оточений визначними талантами цього рівня.
Sony XM6 ще глибше розкривають деталі - вокал Біллі Айліш звучить більш тонко, автентично і сповнений індивідуальності. Глибокі басові ноти в її піснях поринають ще глибше і натягнуті з точним контролем. Ритмічно музика більш енергійна та захоплююча; в той час як гірко-солодкі пісні, такі як Eyepennies гурту Sparklehorse, ще солодші і чіпають ваші струни душі з ще більшою емоційністю.
Порівняно з ними звучання JBL трохи згладжене, і нам хотілося б, щоб вони відійшли від свого звичайного для публіки звуку, щоб повністю розслабитися та розсунути власні звукові межі.
Вердикт
JBL Tour One M3 – це навушники, з якими дуже легко жити. Можливо, вони не виглядають так само розкішно і не так добре працюють, як їхні головні конкуренти у цьому сегменті преміальних бездротових навушників, але вони зручні, чудово лежать у руці та неймовірно приємні на слух.
У їх конструкції та функціях є деякі дивацтва, які, як ми очікували, були б доречнішими для навушників такого рівня, а варіант використання передавача Smart Tx досить вузькоспеціалізований.
Тим не менш, хоча JBL і має наздогнати найкращі у своєму класі моделі за всіма показниками продуктивності, доброзичливий, насичений та різкий звук Tour One M3 знайде безліч шанувальників.
Оцінки:
- Звук 4
- Особливості 5
- Комфорт 5
Плюси:
+ Насичений, різкий звук
+ Доброзичлива, плавна презентація
+ Зручна складна конструкція
+ USB-провідний аудіосигнал без втрат
Мінуси:
- Якість складання не справляє враження преміального.
- Конкуренти пропонують більш ефективне шумозаглушення та кращу якість звуку на цьому рівні.
- Деякі функції могли б бути зручнішими у використанні